Шана і слава Великому Кобзареві

У  суботу, 12 березня,   у  народному домі  села  Нижнє  Синьовидне  зібралася  мало  не вся    громада.  Зал   був  переповнений. Серед  присутніх  були  і  маленькі діти  і  сивочолі дідусі  і бабусі.  Цього дня  синевідська громада   вшановувала світлу  пам’ять  про  Великого  Кобзаря,  вірного  сина  української  землі – Тараса  Григоровича  Шевченка.

Розпочалося  свято  гімном  України  у  виконанні  хору  мешканців  села,  до якого  ввійшли   найкращі  співаки   Нижнього Синьовиднього.   У  виконанні  хору  линули  Шевченкові  пісні,  в яких  оповідалося  про нелегку долю самого митця  та  його народу, про багатолітню боротьбу за волю, свободу, славу і гідність українського народу. Кобзареві пісні  збагачували  мудрістю,  вірою у кращу долю, наповнювали серця  людей  любов’ю до рідної української   землі.  Увиконанні  сільських  школярів  звучала  поезія  Тараса Шеченка. Більше  як  дві години  глядачі  разом  із   аматорами  сцени  славили  світлу  пам’ять   мислителя  і  пророка  Тараса  Григоровича  Шевченка.

Святкування  завершилося  спільною  молитвою  хористів «Боже великий, єдиний»,  до  якої  долучилися  священнослужителі  отець  Ігор, отець  Антон,  та всі глядачі.

Висловлюю щиру вдячність  організаторам  та учасникам  свята, чия  небайдужість   до   України,  до  долі  її  народу,  до пісні,   до  творчості  сповнила  серця  односельців  радістю  гордістю за  весь  волелюбний український народ та  чекаємо  аматорів   сцени  із новими  здобутками та піснями.